Головна Головна -> Підручники -> Підручник Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності (О.А. Кириченко) скачати онлайн-> 14.2.14. СПІВДРУЖНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ

14.2.14. СПІВДРУЖНІСТЬ НЕЗАЛЕЖНИХ ДЕРЖАВ


Співдружність Незалежних Держав (СНД) – це об’єднання 12 суверенних держав, колишніх радянських республік. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав була підписана вищими керівниками Республіки Білорусь, Російської Федерації та України 8 грудня 1991 р. у Біловезькій пущі. 21 грудня 1991 р. в м. Алмати на нараді глав нових незалежних держав було підписано Протокол до Угоди, в якому констатується, що Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан і Україна на рівноправних засадах утворюють Співдружність Незалежних Держав. Грузія долучилася до співпраці в межах СНД пізніше.
Статут СНД був прийнятий 22 січня 1993 року. Членство в організації є добровільним, і, згідно зі ст. 10 Угоди про Співдружність Незалежних Держав, кожен з учасників має право призупинити чи припинити своє членство, повідомивши про це учасників за рік.
Україна є асоційованим членом Співдружності Незалежних Держав. Вона не підписала Статут СНД через те, що деякі його положення суперечать українському законодавству. Застереження України викликає ст. 4 Статуту, що фактично фіксує нерівний статус внутрішніх та зовнішніх кордонів Співдружності, та статті 11, 12, 14, які надають підстави для створення системи колективної безпеки, що несумісне з поза-блоковістю. Україна ставиться до СНД як до організації з дорадчими функціями і віддає перевагу двосторонньому співробітництву перед багатостороннім. На неформальному самміті СНД в січні 2003 року у Києві, президента України було обрано головою співдружності.
Співдружність не має наддержавних повноважень. Всі органи володіють виключно консультативними та координаційними функціями. У межах створюються такі структурні органи:
– Рада глав держав – учасниць Співдружності;
– Міжпарламентська Асамблея;
– Рада голів урядів;
– Рада міністрів закордонних справ (комісія з миротворчої діяльності);
– Координаційно-консультативний комітет держав-учасниць;
– Економічний союз, міждержавний економічний комітет;
– Економічний суд;
– Рада міністрів оборони держав-учасниць;
– Штаб координації військового співробітництва держав-учасниць;
– Рада командувачів прикордонними військами держав-учасниць;
– Комісія з питань прав людини;
– Рада міністрів внутрішніх справ;
– Органи галузевого співробітництва.
Офіційним місцем перебування координуючих органів СНД є м. Мінськ (Білорусь): Тут знаходяться Виконавчий секретаріат, Економічний суд СНД та низка галузевих органів Співдружності.

Контрольні запитання і завдання
1. Які міжнародні конвенції про транспортні послуги ви знаєте?Які їх головні положення ?
2. Які цілі має ЄС?
3. Які органи ЄС ви знаєте?
4. Які міжнародні економічні організації існують за межами Європи? У чому полягає їхня мета ?
5. У чому головна мета Європейського банку реконструкції і розвитку?
6. Для чого створено Конференцію ООН з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД)?

Література
1. Мережко А.А. Lex mercatoria: теория и принципы транснационального торгового права. – К., 1999.
2. Ноздрева Р.В. Организация и управление внешнеэкономической деятельностью. – М., 1999.
3. Сергеев П.В. Мировая экономика: Учеб. пособие для вузов. – М., 1999.


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності (О.А. Кириченко)