Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право (Вінник О.М.) скачати онлайн-> 3.2. Договір лізингу

3.2. Договір лізингу



Договір лізингу також спрямований на забезпечення користування чужим майном за відповідну плату, проте за можливої наявності при застосуванні фінансового лізингу ознак договору купівлі-продажу (поставки), технічного обслуговування лізингового майна.
Регулювання відносин, що складаються в процесі укладення та виконання договору лізингу, здійснюється за допомогою відповідних положень ГК України (ст. 292 “Лізинг у сфері господарювання”), ЦК України (статті 806-809), Закону України від 16 грудня 1997 р. (в редакції Закону від 11.12.2003) “Про фінансовий лізинг”, Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відомчих нормативно-правових актів, зокрема: Примірного договору фінансового лізингу та Примірного договору, який передбачає застосування фінансового лізингу (затверджених наказом Міністерства у справах науки та техніки від 03.03.1998 р. № 59). Поняття договору лізингу закріплене в ч. 1 ст. 806 ЦК України.
За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцеві на праві власності чи праві господарського відання і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника), відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Предметом договору лізингу може бути майно з такими ознаками: неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, що відповідно до законодавства належить до основних фондів, не заборонена законом до вільного обігу на ринку і щодо якої немає обмежень про передачу в лізинг.
Господарський кодекс (ст. 292) містить положення про види (фінансовий та оперативний) та форми (зворотний, пайовий, міжнародний тощо) лізингу, проте без визначення цих понять.
Цивільний кодекс (ст. 806) розрізняє два види лізингу – прямий і непрямий; останній має основні ознаки фінансового лізингу.
Договір фінансового (непрямого) лізингу має значно більше відмінностей від договору оренди, ніж договір прямого лізингу, зокрема:
– правове регулювання договірних відносин фінансового лізингу здійснюється за допомогою спеціального закону – “Про фінансовий лізинг”, ст. 1 якого містить визначення договору фінансового лізингу: “За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі)”;
Суб’єктами фінансового лізингу можуть бути:
– лізингодавець – юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;
– лізингоодержувач – фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;
– продавець (постачальник) – фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;
– інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.
Істотними умовами договору фінансового лізингу є:
– предмет лізингу;
– строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);
– розмір лізингових платежів (можливість включення до них:
а) суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
б) платежу як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
в) компенсації відсотків за кредитом;
г) інших витрат лізингодавця, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору лізингу);
– інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (наприклад, умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу, про прискорену амортизацію предмета лізингу та ін.).
Права сторін договору відповідно до Закону: Лізингодавця:
1) інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти;
2) здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;
3) відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;
4) вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках;
5) стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;
6) вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору;
7) вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов’язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов’язань лізингоодержувачем за договором лізингу.
Лізингоодержувача:
1) обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю;
2) відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям;
3) вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках;
4) вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу;
5) інші права відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів.
Обов’язки сторін відповідно до Закону:
Лізингоодержувача:
1) прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору;
2) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов’язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані;
3) своєчасно сплачувати лізингові платежі;
4) надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання;
5) письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі;
6) письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведения поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, – негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором;
7) у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу – повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором;
8) інші обов’язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів.
Лізингодавця:
1) у передбачені договором строки надати лізингоодержувачеві предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору;
2) попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров’я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним;
3) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов’язання щодо утримання предмета лізингу;
4) відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором;
5) прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу;
6) інші обов’язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів.
Форма договору фінансового лізингу — повна письмова та обов’язковість реєстрації предмета лізингу у передбачених законом випадках і порядку;
Строк лізингу – відповідно до умов договору, але не менше одного року.
Можливість відмови від договору лізингу:
Лізингоодержувачем в односторонньому порядку, якщо має місце значне (зазвичай понад 30 днів) прострочення передачі предмета лізингу, за умови письмового повідомлення про це лізингодавця;
Лізингодавцем – якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів; при цьому лізенгодавець має право вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Гарантії майнових прав сторін договору щодо предмета лізингу:
– у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов’язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу;
– якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі-продажу предмета лізингу, то право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача в разі та з моменту сплати ним визначеної договором ціни, якщо договором не передбачене інше;
– предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешту у зв’язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача.








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право (Вінник О.М.)