Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право (Вінник О.М.) скачати онлайн-> 4.5. Транспортні договори про надання інших видів транспортних послуг або комплексу послуг

4.5. Транспортні договори про надання інших видів транспортних послуг або комплексу послуг



Крім договорів перевезення, на транспорті використовуються договори про надання інших видів транспортних послуг або комплексу послуг (в т. Ч. з використанням перевезень). Найчастіше такі договори є обслуговуючими перевезення.
У цій групі договорів (про надання інших транспортних послуг або комплексу послуг) чимало різновидів, що віддзеркалюють специфіку певного виду транспорту, проте є і універсальні. До останніх належить договір транспортного експедирування (ст. 316 ГК України, статті 929-935 ЦК України). За цим договором одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Плата за виконання експедитором послуг експедирування встановлюється за домовленістю сторін (загальне правило), а у визначених законодавством випадках – з використанням державних або комунальних цін (ч. 2 ст. 316; гл. 21 ГК України); якщо розмір плати не встановлений – клієнт повинен виплатити експедиторові розумну плату (ст. 931 ЦК України).
Форма договору – письмова (зазвичай повна — шляхом підписання сторонами єдиного документа); крім того, клієнт зобов’язаний видати експедитора довіреність (якщо вона є необхідною для виконання його обов’язків), надати інші документи та інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення тощо (тобто всю інформацію, необхідну для виконання експедитором встановлених договором обов’язків) – ч. 1 ст. 933 ЦК України.
Факультативні (необов’язкові) умови договору транспортного експедирування щодо покладення на експедитора таких обов’язків:
– організації перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом;
– укладання від свого імені або від імені клієнта договору/договорів перевезення вантажу;
– забезпечення відправки і одержання вантажів, а також інших зобов’язань, пов’язаних із перевезенням;
– надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання в пункту призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо);
– можливість залучення до виконання своїх обов’язків інших осіб (проте перед клієнтом відповідатиме експедитор).
Відповідальність за договором транспортного експедирування: Експедитора: за невиконання чи неналежне виконання своїх обов’язків (прострочення виконання щодо організації чи забезпечення доставки; втрата чи пошкодження наданого для експедирування майна та ін.); клієнта – за порушення строків сплати послуг клієнта, за ненадання чи порушення строків надання експедиторові необхідних для експедирування документів та інформації.
Форми відповідальності: відшкодування збитків; сплата неустойки (пені, штрафу); оперативно-господарські санкції (відкладання експедитором виконання своїх обов’язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі – ч. З ст. 933 ЦК України).
На залізничному транспорті використовуються різноманітні договори, спрямованих на обслуговування перевезень вантажів. Найбільш поширеними серед них є два взаємопов’язаних договори: договір на експлуатацію залізничної колії та договір на подання та прибирання вагонів, використання яких зумовлено специфікою залізничного транспорту.
Так, до складу залізничного транспорту входять залізничний транспорт загального користування та залізничні під’їзні колії, правовий режим яких та правова регламентація відносин між залізницею та власниками під’їзних колій (зазвичай перебувають на балансі підприємств, що їх експлуатують) передбачена Законом України “Про залізничний транспорт” (ст. 21), Статутом залізниць України (розділ 4) та Правилами обслуговування залізничних під’їзних колій. І. В. Булгакова на підставі аналізу згаданих нормативно-правових актів виділяє низку ознак залізничних під’їзних колій (їх з’єднаність із загальною мережею залізниць безперервною рейсовою колією; їх належність різним підприємствам, організаціям, установам, незалежно від форми власності, та індивідуальним підприємцям; цільова призначеність — транспортне обслуговування одного або кількох суб’єктів у взаємодії із залізничним транспортом загального користування) та пропонує таке визначення цього договору: “Відповідно до договору експлуатації залізничної колії залізниця зобов’язується подавати під навантаження і вивантаження вагони до межі під’їзної колії у встановленому сторонами порядку, а володілець залізничної колії зобов’язується приймати ці вагони та здавати їх залізниці з виконанням встановлених законодавством облікових операцій, здійснювати подальший рух вагонів власними або орендованими локомотивами, забезпечувати додержання визначеного сторонами терміну перебування вагонів на під’їзній колії та сплачувати залізниці обумовлену договором плату”.
Сторонами цього договору є: з одного боку, – залізниця або уповноважена начальником залізниці організація (ст. 77 Статуту залізниць України), а з другого, – законний володілець залізничної під’їзної колії (її власник, орендар, користувач, їх контрагенти), який має власні або орендовані локомотиви.
Забезпечення перевезень залізничним транспортом з використанням залізничних під’їзних колій, як правило, передбачає укладення між вищезгаданими сторонами (залізницею та законним володільцем під’їзних колій) іншого різновиду транспортного договору обслуговуючого характеру – договору про подачу та прибирання вагонів. Відповідно до цього договору залізниця зобов’язується подавати під навантаження та вивантаження вагони безпосередньо на під’їзну колію і розставляти їх на місцях навантаження і вивантаження у встановленому сторонами порядку, а володілець – приймати ці вагони та здавати їх залізниці з виконанням встановлених законодавством облікових операцій, забезпечувати додержання визначеного сторонами терміну перебування вагонів на під’їзній колії та сплачувати залізниці обумовлену договором плату.
У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами зазначених видів договорів встановлюється відповідальність:
– залізниці перед власниками/володільцями під’їзних колій, вантажовідправниками та вантажоодержувачами за:
а) порушення узгоджених обсягів подачі вагонів;
б) за подачу неочищених вагонів;
– власника колії, законного володільця, орендаря, користувача, їх контрагентів, вантажовідправників та вантажоодержувачів перед залізницею за:
а) пошкодження вагонів і контейнерів на під’їзних коліях;
б) за повернення залізниці неочищених вагонів.

Контрольні запитання
1. Яким є зміст поняття “господарське зобов’язання”?
2. Як класифікуються господарські зобов’язання?
3. Назвіть підстави виникнення господарських зобов’язань.
4. У який спосіб забезпечується виконання господарських зобов’язань?
5. На яких засадах мають виконуватися господарські зобов’язання?
6. За наявності яких підстав можуть припинятися господарські зобов’язання?
7. У чому полягає специфіка господарських договорів?
8. Які функції виконує господарський договір?
9. Назвіть критерії класифікації господарських договорів і відповідно – види договорів згідно з класифікацією за певною ознакою.
10. У чому полягає практичне значення класифікації господарських договорів?
11. Які вимоги ставляться до змісту господарських договорів?
12. У якій формі можуть укладатися господарські договори? Чи мають певні форми господарського договору модифікації (якщо так, то які саме)?
13. Яка модель господарського договору (з точки зору його змісту та форми) найкраще забезпечує належне виконання договірних зобов’язань?
14. Назвіть найбільш поширені види господарських договорів за критерієм економічного змісту та юридичних ознак.
15. Що Ви вкладаєте в зміст поняття “договори на реалізацію майна” і які категорії договорів цього виду можете назвати?
16. Чим відрізняється договір поставки від договору купівлі-продажу?
17. Які характерні ознаки договорів на користування чужим майном?
18. У чому полягає специфіка правового регулювання оренди державного та комунального майна?
19. Чим лізинг відрізняється від оренди? Який вид лізингових договорів має найбільше характерних ознак порівняно з договором оренди?
20. У чому полягає особливість підрядних договорів, що застосовуються у сфері господарювання?
21. Які види підрядних договорів застосовуються у сфері господарювання?
22. Які санкції застосовуються за порушення зобов’язань за договорами підряду?
23. Назвіть договори, що за своїми ознаками належать до транспортних?
24. Які підвиди транспортних договорів належать до організаційних?
25. Назвіть характерні ознаки договорів перевезення вантажу?
26. В чому полягає специфіка обслуговуючих договорів у сфері транспорту? Які категорії транспортних послуг надаються за такими договорами?








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право (Вінник О.М.)