Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право (Вінник О.М.) скачати онлайн-> 2.2. Угоди товарної біржі: поняття, види, порядок укладання

2.2. Угоди товарної біржі: поняття, види, порядок укладання


Однією з особливостей товарної біржі є порядок укладання на ній угод та вимоги до їх змісту і форми.
Біржовою визнається угода, що відповідає сукупності умов:
а) якщо за своїм змістом вона є угодою на реалізацію майна (купівлю-продаж, поставку, обмін товарів), допущеного до обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж;
б) якщо її учасниками є члени біржі та вона укладається членами біржі або за їх дорученням біржовими брокерами;
в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.
Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі і за умови такої реєстрації не підлягає нотаріальному посвідченню (щодо угод з нерухомістю). Виконуються біржові угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає).
Особливості укладання біржових угод врегульовано ст. 15 “Біржові операції” та ст. 17 “Правила біржової торгівлі” Закону “Про товарну біржу”. Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, що їх також затверджують біржові комітети.
Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час виконання угоди. Згідно з цим критерієм розрізняють біржові угоди:
– з негайним виконанням (“угоди на реальний товар” або “касові угоди”). Така назва угод зумовлена тим, що придбання або відчуження товару передбачає у цьому разі саме “негайне” виконання угоди. За такою угодою товар має знаходитися на одному з вказаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначається Правилами біржової торгівлі;
– термінові (угоди на строк). Згідно з такими угодами організація-продавець передає у певний, визначений сторонами строк у власність (господарське відання чи оперативне управління) організації-покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються наперед, на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, така біржова угода називається угодою на строк, або форвардною угодою.
Форвардний контракт – це стандартний документ, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати), товари (цінні папери або кошти) у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту (п. 1.5.1 ст. 1 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”).
При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.
Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред’являтися виключно емітентові такого форвардного контракту.
Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов’язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.
Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.
Строк зазначається у договорі (біржовому контракті). Найбільша тривалість цього строку також регулюється біржею в Правилах біржової торгівлі. До угод на строк належать також біржові угоди з товаром, який перебуває в дорозі, а також з товаром з наступним надходженням. Характерною особливістю угоди на строк є те, що договори такого роду можна багаторазово перепродувати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару.
Одним з видів біржових угод на строк є ф’ючерсні угоди, предметом яких є стандартні біржові контракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладення контракту.
Ф’ючерсний контракт визначається Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (п. 1.5.2 ст. 1) як стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) товари (цінні папери або кошти) у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту.
При цьому будь-яка сторона ф’ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.
Покупець ф’ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.
Особливості ф’ючерсної угоди полягають у тому, що:
– предметом ф’ючерсної угоди є купівля-продаж біржового контракту на певний товар, а не реального товару;
– предмет контракту і сам контракт мають бути стандартними (в тому числі щодо кількості та якості товару, способу встановлення ціни тощо), оскільки це необхідно для підтримки біржового обігу ф’ючерсів;
– біржовий контракт (предмет ф’ючерса) укладається за умови, що він має вказане біржею стандартне місце поставки, але може вільно продаватись і купуватись на біржі протягом усього строку своєї дії (до визначеного біржею “ліквідаційного строку”);
– особливістю прав продавця ф’ючерса є можливість зворотного його викупу за біржовим курсом (ціною ф’ючерсного ринку) у будь-який момент до закінчення ліквідаційного строку. З свого боку, покупець має право вільного продажу ф’ючерса за таким же курсом і до того ж строку.
Таким чином, ф’ючерс, маючи стандартне місце поставки, є предметом біржової купівлі-продажу протягом терміну його дії. Обіг ф’ючерсів забезпечують біржові спекулянти ф’ючерсами. Як учасники біржових торгів, вони привласнюють різницю між ціною кожного ф’ючерса (ціною ф’ючерсного ринку) і реальною ціною на товар на момент виконання ф’ючерса.
Комерційна ідея ф’ючерса полягає у страхуванні як продавця, так і покупця від несприятливого коливання цін на даний товар.
Продавець реального товару має змогу залежно від курсу цін реального і ф’ючерсного ринків викупити контракт і продати товар за ціною, більш вигідною, ніж ціна контракту.
Покупець, якщо він не заінтересований у ціні контракту на день його виконання, може продати його на біржі.
Купівля-продаж ф’ючерсів з метою страхування від несприятливого коливання цін на біржовий товар протягом строку їх дії називається хеджуванням.
Наступним видом біржових угод є опціон, тобто стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціона або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.
Перший продавець опціона (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов’язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту.
Будь-який покупець опціона має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).
Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов’язань опціонного контракту можуть пред’являтися виключно емітенту опціона.
Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.  



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право (Вінник О.М.)