Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право (Вінник О.М.) скачати онлайн-> 3. Правовідносини з капітального будівництва

3. Правовідносини з капітального будівництва


Правовідносини з капітального будівництва (будівельні правовідносини) – це врегульовані правом господарські відносини з організації, управління та безпосереднього здійснення капітального будівництва.
Ці правовідносини є комплексними, що зумовлено складністю господарської діяльності в галузі капітального будівництва. Комплексність будівельних правовідносин полягає в тому, що вони включають:
– підрядні відносини щодо здійснення і виробництва вишукувальних і проектних робіт;
– відносини щодо будівельних підрядів;
– відносини щодо будівельних поставок;
– відносини щодо надання послуг, пов’язаних з капітальним будівництвом.
Комплексність правовідносин з капітального будівництва передбачає наявність у них основної діяльності, що регулюється правом. Це проектна і будівельна діяльність (проектні та будівельні підряди). Матеріальний зміст цих правовідносин полягає у виконанні і здачі організацією-підрядчиком замовленої роботи, а також прийняття та оплата її замовником.
Правовідносини з капітального будівництва економічно являють собою особливий вид майново-організаційних відносин. їх предметом є специфічний товар – проектна і будівельна продукція, що зазвичай виробляється та передається замовникові на платній основі. Проектний підрядник виробляє визначені (замовлені) замовником проектно-вишукувальні роботи, кінцевим результатом яких є проектна продукція. Замовник приймає і оплачує цей товар.
Будівельний підрядник виконує визначені (замовлені) замовником будівельні роботи, кінцевим результатом яких є закінчений будівництвом, тобто готовий до експлуатації, об’єкт.
Господарські правовідносини з капітального будівництва (у разі застосування підрядного способу) – це комплексні майново-організаційні правовідносини, змістом яких є організація, виробництво і здача організацією-підрядником визначених (замовлених) замовником проектно-вишукувальних та/або будівельних і пов’язаних з ними робіт, приймання та оплата їх замовником, введення в дію закінченого будівництвом об’єкта.
Суб’єкти правовідносин з капітального будівництва – це особи, які володіють сукупністю господарських прав і обов’язків, необхідних для організації та безпосереднього здійснення будівельних та пов’язаних з ними робіт (проектних, вишукувальних, монтажно-налагоджувальних та ін.). До них належать:
– господарські організації, предметом діяльності яких є виконання проектно-вишукувальних, будівельних та пов’язаних з ними робіт; ними можуть бути як підприємства, так і складні утворення – господарські об’єднання (в т. ч. державні будівельні корпорації “Укрбуд”, “Укрбудматеріали” та ін., Українська кооперативно-державна корпорація по агропромисловому будівництву “Украгропромбуд”), холдингові компанії (наприклад, х/к “Київміськбуд”);
– підрозділи господарських організацій, що спеціалізуються на капітальному будівництві (управління, департаменти капітального будівництва); вони виступають як суб’єкти внутрішньогосподарських відносин, а у разі наявності відповідних повноважень, закріплених у Положенні про такі підрозділи, – і у зовнішніх відносинах від імені організації, до структури якої входять;
– підприємці-громадяни (індивідуальні підприємці, які здійснюють господарську діяльність з капітального будівництва, маючи статус офіційно зареєстрованого підприємця і відповідні ліцензії на виконання тих видів діяльності в сфері будівництва, які потребують спеціального дозволу – ліцензії);
– держава, яка діє в особі:
а) вищих органів державної виконавчої влади (як замовник щодо особливо важливих та великих за вартістю об’єктів, що мають загальнодержавне значення, виступає Кабінет Міністрів України);
б) спеціально уповноваженого органу у сфері капітального будівництва — Державний комітет України з будівництва та архітектури, який відповідно до Положення, затвердженого Указом Президента України від 20.08.2002 р. № 725, здійснює державне регулювання в сфері капітального будівництва шляхом: видання державних будівельних норм і правил, державних стандартів; забезпечення через систему відповідних органів державної експертизи інвестиційних проектів будівництва (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 483 “Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи”), ліцензування будівельних і пов’язаних з ними робіт, сертифікацію будівельної продукції, забезпечує здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за якістю будівельних робіт (покладається на Держархбуд-інспекцію, що входить до складу Держкомітету та діє відповідно до Положення про архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. № 225) та виконує інші повноваження у сфері капітального будівництва;
в) галузевих та інших органів державного управління (господарських міністерств, відомств, державних господарських об’єднань і державних холдингових компаній);
г) державних будівельних корпорацій (“Укрбуд”, “Укрбудматеріали”, “Укртрансбуд”, “Укрмонтажспецбуд”, “Укрметротунельбуд” та ін.), які виконують складні функції: (1) власника майна щодо державних підприємств – учасників корпорації та (2) забезпечення координації діяльності підприємств-учасників корпорації та організації виконання ними будівельних та пов’язаних з ними робіт;
ґ) місцевих державних адміністрацій, до складу яких входять управління з капітального будівництва (діють на підставі Типового положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2000 р. № 1401);
– органи місцевого самоврядування в особі відповідних рад народних депутатів, їх виконкомів, управлінь капітального будівництва виконкомів.
Учасниками правовідносин з капітального будівництва також є (можуть бути) суб’єкти господарювання та негосподарські організації, які мають потребу у виконанні будівельних і пов’язаних з ними робіт, а також громадяни – як споживачі будівельної продукції.
Учасники правовідносин з капітального будівництва можуть виконувати різні функції і залежно від цього отримувати відповідне найменування.
Інвестор – це суб’єкт інвестиційної діяльності в сфері капітального будівництва, який приймає рішення про вкладення власних, позичкових або залучених коштів (інвестицій) в об’єкти інвестування, що належать до основних фондів.
Замовник – це суб’єкт інвестиційної діяльності в галузі капітального будівництва, що замовляє у підрядника виконання проектно-вишукувальних, будівельних та пов’язаних з ними робіт. У ролі замовника може виступати сам інвестор або уповноважена ним особа, в т. ч. консалтингова та/або інжинірингова організація, що спеціалізується на будівництві.
Підрядник – організація чи індивідуальний підприємець, що на договірних засадах за плату підряджається виконувати на замовлення замовника проектно-вишукувальні, будівельні та пов’язані з ними роботи.
Виконання будівельних робіт (незалежно від способу капітального будівництва) потребує ліцензування, що здійснюється з метою забезпечення публічних інтересів відповідно до встановлених вимог (насамперед, щодо їх якості, безпеки, довговічності будівель та споруд).
Відповідно до Закону “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (пункт 30 ст. 9) у сфері будівництва підлягають ліцензуванню вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж.
Зазначені роботи конкретизовані в Ліцензійних умовах провадження будівельної діяльності, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 112/182 від 13.09.2001 р. Так, згідно із додатком до пункту 1.3 Ліцензійних умов, підлягають ліцензуванню такі види робіт у сфері будівництва:
– інженерні вишукування;
– інженерно-геологічні, інженерно-гідрометеорологічні вишукування, еколого-геологічні вишукування та складання звіту;
– проектні роботи;
– розроблення містобудівної документації;
– архітектурне та будівельне проектування, в т. ч.:
– конструювання несучих конструкцій;
– проектування внутрішніх інженерних мереж, систем і споруд;
– розроблення спеціальних розділів проектів;
– технологічне проектування об’єктів;
– зведення несучих те огороджуючих конструкцій будівель і споруд, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж, у т. ч.:
– зведення несучих і огороджуючих конструкцій будівель і споруд;
– монтаж конструкцій зовнішніх інженерних мереж і систем;
– монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання;
– захист конструкцій, устаткування та мереж;
– будівництво транспортних мереж;
– монтаж технологічного устаткування.
Ліцензування будівельної діяльності здійснюють Держбуд, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (п. 9-1 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698).


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право (Вінник О.М.)