Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право (Вінник О.М.) скачати онлайн-> 4. Будівельне законодавство

4. Будівельне законодавство


Будівельне законодавство – це система нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо організації та безпосереднього здійснення капітального будівництва як форми інвестиційної діяльності.
Система нормативно-правових актів про капітальне будівництво:
І. Кодекси:
– Господарський кодекс України, зокрема; гл. 33 “Капітальне будівництво” (статті 317-323 присвячені договору підряду на капітальне будівництво, а ст. 324 – договору підряду на виконання проектно-досліджувальних робіт) та ст. 331 “Договір на створення і передачу науково-технічної продукції”, що включена до глави 34 “Правове регулювання інноваційної діяльності”;
– Цивільний кодекс України: глава 61 “Підряд”, глава 62 “Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт”;
– Кодекс законів про адміністративні правопорушення, зокрема: гл. 8 – щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері будівництва, гл. 13 – адміністративні правопорушення
в галузі стандартизації, якості продукції;
– Земельний кодекс, зокрема положення щодо використання земельних ділянок під забудову та ін.
ІІ. Закони України:
– від 18.09.1991 р. “Про інвестиційну діяльність”, який визначає правові і економічні основи капітального будівництва в Україні, а саме:
– дає поняття капітальних вкладень (ст. 1), визначає їх джерела (ст. 10);
– визначає основні фонди як об’єкти інвестування (ст. 4);
– визначає суб’єктів інвестиційної діяльності (ст. 5), їх права (ст. 7) та обов’язки (ст. 8);
– визначає договір як правову форму взаємовідносин між суб’єктами інвестиційної діяльності (ст. 9);
– закріплює правові форми державного регулювання у сфері інвестування (ст. 12);
– встановлює порядок прийняття рішень щодо загальноукраїнських інвестицій (які здійснюються з державного бюджету) – ст. 13;
– визначає принципи держзамовлення на капітальне будівництво (ст. 14);
– закріплює основні засади державної експертизи інвестицій них проектів (ст. 15), а також
– принципи ціноутворення в галузі капітального будівництва (ч.2ст. 17);
– від 16.11.1992 р. “Про основи містобудування”: визначає основні засади містобудування як складної (комплексної) діяльності, що включає: планування, забудову територій та інше використання територій; розробку і реалізацію містобудівної документації та інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій; визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб; здійснення архітектурної діяльності; розміщення об’єктів будівництва різного призначення (житлово-цивільного, виробничого, соціально-оздоровчого та іншого призначення); створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури територій та населених пунктів; розробку правових актів, державних стандартів, норм і правил, пов’язаних з містобудуванням; контроль за дотриманням містобудівної документації та ін. (ст. 2), визначає об’єкти (ст. 3) та суб’єкти містобудування (ст. 4), основні вимоги до містобудівної документації (ст. 5), основні засади у сфері містобудування (статті 7-15), поняття містобудівної документації та основні вимоги до її розробки та реалізації (статті 17-18) та ін.;
– від 13.12.1991 р. “Про наукову і науково-технічну діяльність”, відповідно до якого виконання проектних та вишукувальних робіт належить до науково-технічної діяльності (ст. 1);
– від 14.10.1994 р. “Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”: встановлює відповідальність за порушення вимог спеціального будівельного законодавства як виконавцями (за договором підряду чи інвестором-забудовником, що здійснює будівництво господарським способом), так і замовником за договором підряду на капітальне будівництво;
– від 10.02.1995 р. “Про наукову і науково-технічну експертизу” (визначає основні засади проведення науково-технічної експертизи, включаючи й експертизу інноваційних програм та проектів);
– від 20.05.1999 р. “Про архітектурну діяльність”, відповідно до якого об’єкти будівництва повинні відповідати встановленим архітектурним вимогам, при виборі виконавців можуть організовуватися конкурси, здійснення контролю за дотриманням встановлених архітектурних вимог та інвестиційного проекту може здійснюватися за участю архітектора як розробника проекта та ін.;
– від 20.04.2000 р. “Про планування і забудову територій” встановлює обов’язок забудовника (інвестора чи уповноваженої ним особи) отримати необхідний для проектування дозвіл на будівництво об’єктів містобудування відповідно до встановленого порядку (ст. 24), а також дозвіл на виконання будівельних робіт, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж і споруд (ст. 29);
– від 06.04.2000 р. “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єкта” (дію Закону тимчасово призупинено), який передбачає: майнову відповідальність сторін у формі повного (включаючи й втрачену вигоду) відшкодування збитків та сплати неустойки за невиконання умов договору (підрядника – за порушення строків завершення виконання робіт, замовника – за порушення строків здійснення платежів за виконані роботи) та обов’язковість застосування цих санкцій у випадках фінансування будівництва за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ, організацій;
– від 20.04.2000 р. “Про планування і забудову територій” встановлює вимоги до будівельного майданчика, інвестиційного проекту будівництва щодо відповідності його затвердженому плану забудови відповідного населенного пункту, обов’язковість отримання дозволу на будівництво об’єкта як однієї з підстав розробки інвестиційного проекту будівництва;
– та інші.
ІІІ. Нормативно-правові акти Президента України, зокрема: Положення про Державний комітет України з будівництва та архітектури, затверджене Указом Президента України від 20.08.2002 р. № 725.
IV. Постанови Кабінету Міністрів України:
– від 05.08.1992 р. № 449 “Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення”;
– від 25.11.1999 р. № 2137 “Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів”;
– від 6 вересня 2000 р. № 1401 “Про затвердження Типового положення про управління капітального будівництва обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації”;
– від 27 грудня 2001 р. № 1764 “Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва”;
– від 11.04.2002 р. № 483 “Про Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи” (без дотримання зазначеного порядку будівництво об’єкта заборонено);
– від 18 січня 2003 р. № 56 “Про делегування повноважень щодо стандартизації у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів” та ін.
V. Відомчі нормативно-правові акти:
– спільний наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 112/182 від 13.09.2001 р. “Про затвердження Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)”;
– наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 16.07.2003 р. № 112 “Про затвердження Порядку розгляду Держбудом України інвестиційних програм і проектів будівництва, які затверджуються Кабінетом Міністрів України”;
– спільний наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики і Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24.02.2003 р. № 27/12 “Про затвердження Порядку видання та розповсюдження нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів”;
– та інші.
У системі будівельного законодавства велика питома вага належить техніко-економічним нормам, що містяться в будівельних нормах, та правилах (державних, відомчих, регіональних), стандартах (державних, відомчих), технічних умовах:
Державні будівельні норми (ДБН) – розробляються на продукцію, процеси і послуги в галузі містобудування (вишукування, проектування, зведення, реконструкції, планування і забудови населених пунктів і територій), а також в галузі організації, технології, управління й’ економіки будівництва; затверджуються Державним комітетом України з будівництва та архітектури.
Відомчі будівельні норми (ВБН) – розробляються заінтересованими відомствами за погодженням з Державним комітетом України з будівництва та архітектури, у разі відсутності ДБН, а також необхідності встановлення вимог, що перевищують або доповнюють вимоги ДБН, з урахуванням специфіки діяльності організацій та підприємств цього відомства.
Регіональні будівельні норми (РБН) – містять регіональні правила забудови населених пунктів і територій; розробляються місцевими державними адміністраціями за погодженням з Державним комітетом України з будівництва та архітектури.
Державні стандарти (ДСТ) – встановлюють організаційно-методичні та загальнотехнічні вимоги до об’єктів інвестування, в т. ч. будівництва і промисловості продукції будівельного призначення, забезпечуючи їх розробку, виробництво (виготовлення) та експлуатацію (використання); затверджуються відповідним господарським міністерством, відомством, а у сфері будівництва – Державним комітетом України з будівництва та архітектури.
Технічні умови (ТУ) – встановлюють вимоги до конкретних видів промислової продукції будівельного та іншого призначення, її використання, пакування, маркування, приймання, контролю та випробування, транспортування та зберігання; затверджуються заінтересованими організаціями за погодженням з Державним комітетом України з будівництва та архітектури.
Значну роль відіграють і рекомендаційні акти, що орієнтують учасників відносин на оптимальну і бажану для суспільства поведінку у сфері капітального будівництва. Прикладом таких актів є, зокрема, Положення про підрядні контракти в будівництві України, затверджене науково-технічною радою Мінбудархітектури України (протокол від 15.12.1993 р. № 9), що містить положення щодо порядку укладання, змісту та виконання таких договорів.



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право (Вінник О.М.)