Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право (Вінник О.М.) скачати онлайн-> 5. Зовнішньоекономічний договір

5. Зовнішньоекономічний договір


Відповідно до ст. 1 Закону “Про ЗЕД”, зовнішньоекономічний договір (контракт) – це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Ознаками такого договору, що дозволяють виділити його в окрему групи господарських договорів, є:
– особливий суб’єктний склад: сторонами в договорі є вітчизняний суб’єкт ЗЕД та іноземний контрагент;
– особливості змісту договору: права та обов’язки його сторін щодо здійснюваної ними ЗЕД (зовнішньоекономічних операцій); обов’язковість врахування типових платіжних умов та типових захисних застережень (передбачається постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.1995 р. № 444 “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті”); при укладенні договорів на реалізацію товарів (купівлі-продажу, поставки) враховувати Правила ІНКОТЕРМС відповідно до ст. 265 ГК та Указу Президента України від 04.04.1994 р. № 567 “Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів”;
– спеціальні вимоги щодо права, яке застосовується: 1) призазначенні змісту договору (права та обов’язки сторін договору визначаються правом країни, обраної сторонами при його укладенні або в результаті подальшого погодження; якщо сторони не погодили це питання, то їх права та обов’язки визначаються правом місця укладання договору, яке визначається законами України (зокрема ст. 6 Закону “Про ЗЕД”); 2) при прийманні виконання (застосовується право країни, обраної сторонами; якщо такого погодження не було – береться до уваги право місця проведення такого приймання);
– спеціальні вимоги щодо форми договору: як загальне правило – письмова форма, якщо інше не встановлено законом чи чинним міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України; форма зовнішньоекономічного договору/контракту (в т. ч. модифікація письмової форми) визначається правом місця його укладення (місце укладення договору/контракту визначається відповідно до законів України); форма договорів щодо нерухомого майна, розташованого на території України, визначається законами України; вимоги щодо форми зовнішньоекономічного договору визначаються ГК (ст. 382), Законом “Про ЗЕД” (ст. 6), Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2000 р. № 201;
– обов’язковість державної реєстрації визначених законом видів зовнішньоекономічних договорів/контрактів, що здійснюється відповідно до встановленого порядку (ст. 383 ГК України;
постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. № 155 “Про затвердження Порядку реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металоломом”; Наказ Міністерства економіки України від 29.06.2000 р. № 136 “Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”; Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті: Затверджено постановою Правління Національного банку України від 22.12.1999 р. № 602);
– особливості порядку розгляду договірних спорів: визначення за згодою сторін з відповідною фіксацією у договорі юрисдикційного органу (державні суди України чи конкретний міжнародний третейський суд/арбітраж, створений на території України чи іншої країни).
Враховуючи положення ст. 4 Закону “Про ЗЕД”, зовнішньоекономічні договори можна поділити на кілька видів залежно від предмета договору:
– на експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;
– щодо надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб’єктами господарської діяльності суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності України;
– кооперації (наукової, науково-технічної, науково-виробничої, виробничої, навчальної та ін.) з іноземними суб’єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;
– здійснення міжнародних фінансових операцій та операцій з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
– щодо кредитних та розрахункових операцій між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності; створення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб’єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;
– про спільну підприємницьку діяльність між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;
– про підприємницьку діяльність на території України, пов’язану з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об’єктів власності з боку іноземних суб’єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;
– про організацію та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках;
– про товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;
– про орендні, в тому числі лізингові, операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;
– щодо здійснення операцій по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;
– щодо здійснення посередницьких операцій, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших);
– інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.
Регулювання окремих видів зовнішньоекономічних договорів здійснюється в спеціальному порядку. Це стосується таких договорів:
– про здійснення товарообмінних (бартерних) операцій (регулювання відносин, що складаються при цьому, здійснюється Законом від 23.12.1998 р. “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”, постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1999 р. № 756 “Продеякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”);
– про операції з давальницькою сировиною (Закон України від 04.10.2001 р. “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”);
– комісії та консигнації (постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2002 р. № 445 “Про затвердження порядку віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України”.

Контрольні запитання
1. Розкрийте поняття зовнішньоекономічної діяльності.
2. Чим відрізняються поняття “зовнішньоекономічна діяльність” і “зовнішньоекономічна операція”?
3. За допомогою яких нормативно-правових актів забезпечується правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності?
4. За якими критеріями і на які види можна класифікувати зовнішньоекономічну діяльність?
5. У яких формах може здійснюватися зовнішньоекономічна діяльність?
6. Які обмеження встановлені законом щодо певних видів зовнішньоекономічної діяльності? Яка мета таких обмежень?
7. Які категорії осіб можуть бути суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності?
8. У чому полягає особливість правового статусу суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності?
9. Назвіть характерні риси правового режиму зовнішньоекономічної діяльності.
10. З якою метою здійснюється державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності?
11. Які органи здійснюють державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності?
12. На яких принципах здійснюється державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності?
13. В яких випадках можуть запроваджуватися дискримінаційні заходи щодо певних категорій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності?
14. За якими критеріями класифікують зовнішньоекономічні договори?
15. У чому полягає специфіка зовнішньоекономічного договору?
16. В якій формі укладається зовнішньоекономічний договір?
17. Які вимоги ставляться до змісту зовнішньоекономічного договору?
18. В якому порядку розглядаються спори, що виникають у процесі виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів)?



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право (Вінник О.М.)