Головна Головна -> Підручники -> Підручник Господарське право (Вінник О.М.) скачати онлайн-> 1.5. Особливості правового регулювання господарювання у спеціальних (вільних) економічних зонах

1.5. Особливості правового регулювання господарювання у спеціальних (вільних) економічних зонах


У ВЕЗ встановлюється спеціальний режим господарювання, якому притаманна сукупність певних ознак, зокрема:
І. Юридична підстава встановлення – загальні закони (статті 401-404 ГК України та Закон України від 13 жовтня 1992 р. “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”, спеціальний закон (про створення конкретної ВЕЗ, що визначає її параметри, зміст спеціального режиму господарювання на території ВЕЗ), низка підзаконних нормативно-правових актів, що конкретизують зміст цього режиму.
II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з урахуванням її виду.
ІІІ. Особливість режиму господарювання, що встановлюється індивідуально для конкретної ВЕЗ та передбачає (може передбачати):
– по-перше, створення сприятливих умов для господарювання для певних груп суб’єктів (суб’єктів господарювання ВЕЗ) шляхом встановлення: а) пільг – митних (пільги у сплаті ввізного мита, податку на додану вартість та сплаті акцизного збору), податкових (в оподаткуванні прибутку, звільненні від оподаткування інвестицій, а також від сплати низки платежів: плати за землю, зборів до Державного інноваційного фонду, збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття); б) гарантій захисту майнових інтересів цих суб’єктів: загальні для інвесторів та спеціальні – для суб’єктів ВЕЗ (а) стабілізаційна гарантія від змін законодавства протягом функціонування конкретної ВЕЗ; б) гарантія забезпечення інтересів суб’єктів ВЕЗ у разі її ліквідації протягом встановленого строку реалізації інвестиційного проекту; в) гарантія розгляду спорів між органами управління ВЕЗ, суб’єктами ВЕЗ та ліквідаційною комісією, пов’язаних з ліквідацією ВЕЗ в судах України, а спорів за участю іноземних суб’єктів господарювання – у судах за погодженням сторін, у т. ч. за кордоном);
– по-друге, обмеження для суб’єктів ВЕЗ (встановлюються з метою захисту публічних інтересів) у формі: а) заборон, що можуть встановлюватися для суб’єктів конкретної ВЕЗ (наприклад, заборони грального бізнесу та створення казино, інших гральних домів, як це передбачено ст. 11 Закону України від 21 грудня 2000 р. “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та у спеціальну економічну зону “Порт Крим” в Автономній Республіці Крим”; б) встановленням спеціальних господарсько-правових санкцій (у формі, наприклад, позбавлення наданих пільг у разі порушення суб’єктом ВЕЗ умов їх надання; тимчасового припинення господарської діяльності суб’єкта ВЕЗ у разі порушення ним законодавства України, установчих документів, договору щодо умов реалізації інвестиційного проекту; скасування наданих дозволів; розірвання договору; скасування реєстрації суб’єкта ВЕЗ);
IV. Спеціальний порядок управління ВЕЗ, що здійснюється за допомогою системи органів – місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування та спеціально створеного органу/органів з розмежуванням компетенції між ними, а також передбачає контроль за дотриманням суб’єктами ВЕЗ вимог чинного законодавства, установчих документів та укладених договорів (контрактів) на реалізацію інвестиційних проектів на території конкретної ВЕЗ; виконання контрольних функцій здійснюється зазначеними органами, а також уповноваженими державними органами відповідно до чинного законодавства (в т. ч. Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 184 “Про Порядок проведення аналізу результатів функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності” та Розпорядження Президента України від 16 січня 2002 р. “Про Комісію з перевірки додержання законодавства про здійснення імпортних операцій суб’єктами спеціальних (вільних) економічних зон та суб’єктами пріоритетного розвитку, на яких запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності”).
V. Спеціальний порядок набуття статусу суб’єкта господарювання ВЕЗ (спеціальний порядок легітимації). Цього статусу можуть набуту лише суб’єкти господарювання, створені та/або зареєстровані відповідно до загального порядку. Спеціальний порядок легітимації передбачає: 1) затвердження поданого заявником-суб’єктом господарювання інвестиційного проекту відповідно до встановлених для конкретної ВЕЗ вимог (відповідність проекту пріоритетним напрямам розвитку економіки регіону та вимогам до мінімальної вартості, наявність позитивного висновку інвестиційної експертизи) та порядку (встановлюється для певної ВЕЗ; наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1999 р. № 1860 “Про порядок розгляду і затвердження інвестиційних проектів, що реалізуються на території спеціальної економічної зони “Славутич”); 2) укладення органом управління ВЕЗ з суб’єктом господарювання договору на реалізацію затвердженого інвестиційного проекту на підставі Типового договору (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1999 р. № 1199 “Про затвердження Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні”); 3) реєстрація заявника, який уклав такий договір, як суб’єкта господарювання певної ВЕЗ (здійснюється органом господарського розвитку та управління конкретної ВЕЗ за умови дотримання заявником встановлених вимог, після чого йому (заявникові) видається свідоцтво про реєстрацію суб’єкта ВЕЗ – основної підстави для надання передбачених законом пільг для суб’єктів конкретної ВЕЗ).
VI. Регулювання відносин між органом управління ВЕЗ та суб’єктом ВЕЗ актами законодавства конкретної ВЕЗ та укладеним між ними договором (контрактом) на реалізацію інвестиційного проекту на території конкретної ВЕЗ (предметом договору є реалізація належним чином затвердженого інвестиційного проекту, основними зобов’язаннями сторін: Інвестора – щодо реалізації на власний ризик і під власну відповідальність інвестиційного проекту з дотриманням встановлених законодавством вимог та умов договору; Органу управління – щодо забезпечення передбачених чинним законодавством та договором умов для реалізації інвестиційного проекту; у разі порушення сторонами договірних зобов’язань можливе застосування передбачених законом та договором господарсько-правових санкцій у формі відшкодування збитків, штрафних санкцій, оперативно-господарських санкцій (у т. ч. розірвання договору) і навіть адміністративно-господарських (зокрема, тимчасове зупинення діяльності суб’єкта ВЕЗ, скасування наданих йому дозволів, скасування реєстрації суб’єкта ВЕЗ).



Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Господарське право (Вінник О.М.)