Головна Головна -> Підручники -> Підручник Фармакологія (Конспект лекцій) скачати онлайн-> 8.3. Полівітамінні препарати.

8.3. Полівітамінні препарати.


Полівітамінні препарати — це комплекси окремих вітамінів у збалансованих фізіологічних співвідношеннях. Основою для комбінованого застосування вітамінних препаратів є взаємне посилення їх ефекту (наприклад, кислота аскорбінова підвищує гальмуючий вплив рутину на проникність стінки судин, фолієва -вплив ціанокобаламіну на кровотворення), а також зменшення токсичності (наприклад, токсичність кальциферолу зменшується під впливом ретинолу).
Деякі полівітамінні препарати для підвищення ефекту поєднують з амінокислотами, йонами металів і мікроелементів. Наприклад, комплекс «Декамевіт» містить 10 вітамінів та амінокислоту метіонін, «Глутамевіт» — 10 вітамінів, глутамінову кислоту, мідь, залізо, калій і кальцій.
ФАРМАКОДИНАМІКА. Полівітамінні препарати залежно від складу активізують різноманітні біохімічні процеси в організмі, стимулюють тканинне дихання, оксидне фосфорування, синтез білка, окисно-відновні реакції тощо. У зв’язку з цим полівітамінні препарати мають різноманітні ефекти. Вони стимулюють фізичну й розумову діяльність, білкоутворюваль-ну, зовнішньосекреторну і знешкоджувальну функції печінки, підвищують імун- і ну реактивність та інші захисні властивості організму.
Показання: полігіповітамінози, поліпшення обміну речовин і загального стану в похилому віці, розумове і фізичне І виснаження, період видужання після тяж- ] ких захворювань, тривале лікування протимікробними засобами, променева хворо- і ба, підвищення адаптації організму до впливу екстремальних чинників (несприятливі кліматичні умови, вібрація тощо).
Антивітаміни. Можливим екзогенним і чинником гіповітамінозу є надходження антивітамінів. До них належать різні за характером дії чинники. Першу групу 1 утворюють антиметаболіти — сполуки, які є хімічними аналогами вітамінів (у молекулі заміщена будь-яка важлива хімічна група на неактивний радикал). Типовим антивітаміном є окситіамін — неактивний аналог тіаміну. У медицині застосовують деякі лікарські засоби, механізм дії яких пов’язаний з їх антивітамінними властивостями (неодикумаринантагоніст рибофлавіну, гідразид ізонікотинової кислоти — піридоксину і кислоти нікотинової).
До другої групи антивітамінних чинників належать специфічні інактиватори вітамінів (наприклад, аскорбіназа, тіаміназа) або речовини, що обмежують їх дію в організмі (наприклад, білок авідин утворює комплекс з біотином, в якому біотин втрачає вітамінну активність).


Загрузка...

Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Фармакологія (Конспект лекцій)