Головна Головна -> Підручники -> Підручник Економіка праці та соціально-трудові відносини (В. Я. Брич, О. П. Дяків) скачати онлайн-> 7.4. Виробнича операція як об’єкт нормування праці

7.4. Виробнича операція як об’єкт нормування праці



Ефективність нормування праці значною мірою залежить від того, наскільки раціонально відображатимуться конкретні виробничі умови у встановлених нормах.
Під час нормування праці виробничий процес поділяється на операції та їх елементи. Виробничий процесце сукупність технологічних і трудових дій, які спрямовані на предмети праці для отримання готової продукції виробничий процес зображено на (рис. 7.1.).

ep9

Рис. 7.1. Склад і поєднання технологічного і трудового процесів у виробничому процесі виготовлення продукції [4].

Виробнича операція — це частина виробничого процесу, що виконується стосовно певного предмета праці одним робітником або групою робітників на одному робочому місці. Технологічними елементами виробничої операції є: установка, технологічний і допоміжний переходи, позиція. Установка — це одноразове закріплення оброблюваної заготовки або деталі. Позиція характеризується фіксованим положенням предмета праці, де він підлягає технологічному впливу устаткування. Перехід — це частина операції, що характеризується незмінністю установки та позиції, режиму роботи устаткування та інструменту.
За трудовими елементами виробнича операція поділяється на трудові рухи, дії, прийоми.
Трудовий рух — це одноразове переміщення робочого органу людини — руки, ноги, корпуса (наприклад, протягнути руку до інструмента, взяти інструмент). Трудовий рух є найпростішим та неподільним елементом трудового процесу.
Трудова дія — сукупність трудових рухів, що виконуються без перерви одним або кількома робочими органами людини за незмінних предметів і засобів праці (наприклад, взяти деталь).
Трудовий прийом — сукупність трудових дій, що виконуються за незмінних предметів і засобів праці і становлять технологічно завершену частину операції (наприклад, установка заготовки в пристосування) [3].
Сукупність прийомів, які об’єднані з урахуванням технологічної послідовності або спільності чинників, що впливають на час виконання завдання, утворюють комплекс трудових прийомів.
Наприклад, до трудового прийому “встановлення деталі” входять такі трудові рухи: простягнути праву руку вправо (в напрямі піддону із заготовленими для обробки деталями), покласти кисть руки на деталь, захопити деталь пальцями руки. Фіксажними точками, що розділяють трудові рухи, будуть: “рука простягнута”, “кисть руки лежить на деталі”, “пальці руки стиснуті”.
Необхідність диференціації трудової операції на дрібні складові частини при нормуванні праці обумовлюється тим, що в сукупності вони становлять метод праці, тобто спосіб виконання виробничого завдання.
Залежно від особливостей виробництва об’єктами нормування можуть бути: обсяг роботи за певний період — годину, зміну, місяць (наприклад, на видобувних та апаратурних процесах, допоміжних роботах на промислових підприємствах); зона обслуговування (для багатоверстатників у текстильній промисловості, на обробних процесах з багатоверстатним обслуговуванням у машинобудуванні); чисельність персоналу (обслуговування потужних технологічних, енергетичних, транспортних систем ).








Популярні глави цього підручника:



Всі глави цього підручника:

Економіка праці та соціально-трудові відносини (В. Я. Брич, О. П. Дяків)